Кейт-лузаночка
Нажмите для просмотра

Кейт-лузаночка

0
(0 голосов)12345

Диафильм, 35 кадров Код для вставки:

101 просмотр Код для liveinternet.ru:

Жили собі король з королевою. У короля була своя дочка — Енн, а в королеви своя — Кейт. І хоча дівчата були зведеними сестрами, проте любили одна одну, як рідні.
Але королева зненавиділа падчірку і вирішила зурочити її. Пішла вона до пташниці — а та вміла відьмувати — й загадала їй зробити Енн такою бридкою, щоб усі відверталися від неї.
Погодилась пташниця і наказала, щоб дівчина прийшла зранку натщесерце.
Рано-вранці королева розбудила Енн і послала до пташниці за свіжими яйцями. Проходячи через кухню, дівчина взяла зі столу скоринку хліба й з'їла.
Приходить Енн до пташниці і просить у неї яєць, як загадано.
— Підніми покришку з отого-он казана і зазирни туди, — сказала жінка.
Дівчина так і зробила, проте нічого з нею не сталося.
— Перекажи мачусі, — сердито пробурчала пташниця, — щоб краще замикала комірчину з харчами.
Повернулась Енн додому і до королеви: пташниця те й те переказувала. Королева зрозуміла, що падчірка щось з'їла, виходячи з дому.
На другий день королева сама вивела дівчину за двері, щоб та нічого не встигла з'їсти. Дорогою Енн побачила селян, що збирали на полі горох. Дівчина привіталась до всіх і зупинилась побалакати. Селяни пригостили її горохом.
Приходить Енн до пташниці, а та знову загадує їй зазирнути в казан. Однак і на цей раз їй нічого не зробилося.
— Перекажи мачусі, що без вогню казан не закипить, — сердито мовила стара жінка.
На третій день королева сама повела Енн до пташниці. Цього разу, коли дівчина зняла покришку з казана, її гарненька голівка спала з плечей, а замість неї виросла овеча голова.
Королева повернулася в палац рада-радісінька. Але дочка її, Кейт, жахнулася, як побачила, що сталося з сестрою. Дістала вона шмат полотна, замотала ним голову Енн, узяла її за руку, і пішли вони удвох світ за очі шукати щастя-долі.
Довго йшли сестри і дійшли до якогось королівського замку. Постукали дівчата у двері, попросилися переночувати.
У короля цього замку було двоє синів. Один із них заслаб на якусь хворобу. Лежить зовсім немічний, звівся нінащо і вже на ладан дихає. Ніхто не знає, що то за хвороба. І ще одна дивна річ: хто залишався з королевичем доглядати його вночі, той зникав безслідно.
Тож король оголосив, що дасть капшук срібла тому, хто просидить із його хворим сином цілу ніч. Кейт була дівчина хоробра і дала згоду посидіти з принцем.
До півночі все було гаразд. Коли ж годинник на замковій вежі видзвонив дванадцяту, принц підвівся, ніби й хвороби не було, вдягнувся й зійшов униз. Кейт пішла слідом за ним, але він наче й не помітив її.
Принц попрямував до стайні, осідлав коня, погукав свого пса, скочив у сідло, а Кейт — смілива душа — скочила теж і сіла позад нього.
Домчали вони до зеленого лісу. Скаче кінь стежкою через гущавину, ліщинове гілля б'є Кейт по обличчі, а вона рве на ходу горіхи і складає у фартух.
Спинив королевич коня біля зеленої гори.
— Горо, горо, відчинися та впусти мене, мого коня і мого пса. А Кейт:
— І дівчину, що сидить позаду.
Гора відразу розчахнулася, і перед ними постала простора, яскраво освітлена зала. Королевича відразу оточили прегарні феї і повели його танцювати. А Кейт сховалася за дверима.
Цілу ніч танцював принц з феями, аж доки зовсім знесилів. Потім принц опритомнів і — знову танцювати.
Аж ось заспівав півень. Королевич — притьмом до коня, скочив у сідло і гайда додому. Ну, а Кейт і собі скочила позад нього.
Приїхали в замок, королевич упав у ліжко, лежить як неживий.
Приходять зранку король з королевою. Кейт сидить біля коминка, горіхи лускає.
— Цілу ніч королевич спав спокійно, — каже дівчина, — але просидіти з ним іще одну ніч не хочу. Хіба що ви пообіцяєте капшук золота.
Друга ніч минула так само, як перша. Опівночі королевич підвівся і помчав верхи до зеленої гори танцювати з феями. Кейт теж поїхала з ним і дорогою знову нарвала повний фартух горіхів.
Цього разу дівчина вже не дивилась на принца, — знала, що він танцюватиме до знемоги. Зате вона побачила крихітного ельфа з паличкою в руці й почула, як одна фея каже:
— Аби цією паличкою доторкнутися до бідолашної сестри Кейт, вона стала б такою ж вродливою, як і колись.
Кейт одразу зміркувала, що робити: кинула один горіх, і він покотився повз маленького ельфа. Той — миттю за горіхом. А дівчина кидає ще і ще. Малий ганявся за ними, аж поки не впустив паличку, Кейт схопила її і сховала у фартух.
Заспівав півень, і принц з дівчиною поскакали додому. Повернулись вони до замку. Торкнула Кейт сестру паличкою і — диво-дивне! — овеча голова відпала, і Енн знову стала такою ж красунею, як і колись.
На третю ніч Кейт каже королю і королеві:
— Як собі хочете, а більше я не буду стерегти королевича. Залишуся біля нього хіба що тоді, коли ви пообіцяєте одружити мене з ним.
Нічого не вдієш. Погодились вони взяти її за невістку.
І знову поїхала Кейт з королевичем на нічний бал. Бачить: маленький ельф тримає в руках пташку. А одна фея каже іншій:
— Аби хворий принц з'їв три кусники цієї пташки, то зразу б видужав.
Кейт стала кидати горіхи. Маленький ельф почав за ними ганятися. Ганявся, ганявся, аж доки не впустив пташку. Дівчина схопила її та у фартух.
Проспівав півень, і Кейт з королевичем повернулись у замок. Та цього разу Кейт не сіла лускати горіхи. Вона мерщій обпатрала пташку і кинула її в горщик варитися.
Скоро по кімнаті пішли смачні пахощі. Хворий принц отямився і попросив їсти. Кейт дала йому шматочок. Принц з'їв його і підвівся на лікті.
Після другого кусника пташиного м'яса принц сів на ліжку, а після третього — звівся на рівні ноги здоровий-здоровісінький, наче й не хворів.
Приходять уранці король з королевою, дивляться — сидить їхній син біля каміна з Кейт. Удвох горіхи лускають.
А його брат тим часом побачив Енн і, звичайно, відразу закохався, в неї. Та й хто б не закохався в таку красуню. Скоро й два весілля справили.

Жанр: Детские, Английские сказки, Україномовні.

© Украинская студия хроникально-документальных фильмов, 1991.

Художник: Харьков Ю..
Редактор: Сухоставская Т..