Волк, пес и кот
Нажмите для просмотра

Волк, пес и кот

0
(0 голосов)12345

Диафильм, 36 кадров Код для вставки:

183 просмотра Код для liveinternet.ru:

Був одного разу господар і мав пса. Але щось чи йому їсти не давав, чи його бив.
Так той пес його покинув і пішов геть од нього в світ волочитися.
Іде, іде, здибається з вовком.
Так вовк до нього: «Як ся маєш, приятелю?» — «А но маюся!»
«А де ж так ідеш?» — «Ат, волочуся, покинув господаря».
«Но, то іди зо мною, будем волочитися обидва; як що ухопимо — будемо купою їсти, та й не будемо голодні».
От і добре. І так ходять разом і разом їдять купою.
А щодень, то мають свіжину, бо вовк все добре бере.
А пес допомагає дерти і їсти.
Та гладкий який став псисько, від'ївся, відіспався…
Вже і вовка покидає, хоче сам ходити по лісі і живитися.
Він думав, що йому буде так добре брати створіння, як і вовкові.
Ось іде, іде, надибає кози. Но, здобич сама проситься до нього.
Розігнався — та на кози, хотів ухопити по-вовчому.
А кози на пса рогами.
Женуть, аж вихор стоїть.
Летить псисько, аж ся задихав, аж ся засапав. Ледве утік.
Зупинився, погляда назад. Кози не видко.
Еге, з вовком йому добре було, бо вовк усьо ухопив, що наглядів. А він був тільки до готового.
Але що ж робити? Іде, іде, надибає ся з котом, що також шугає їсти.
Но і добре, думає собі пес, буду мати його за товариша.
Та каже до нього: «Ходи зо мною, будемо мати що їсти; де що надибаємо, то схопимо, будемо їсти купою».
Но, добре. Ідуть, ідуть. Бачать — пасуться коні на долині, а одна кляча подалі.
«Так! — каже пес. — Я її візьму, але ти будеш мені до помочі!» А кіт: «Буду!»
А пес каже: «Ого, зараз я її візьму, но що ж, подивися, чи ся наїжив на шиї?» А кіт: «Наїжився, або?!»
«Но, а набурив ся мені хвіст чи ні?» — «Набурився!»
«А почервоніли мені очі?» — «Почервоніли, або?!»
«Но, то й добре!» — І далі вже той пес — до клячі.
А та як ся оберне, як його копитами увалить в самую голову.
Пес так і одлетів на бік і ані дихнув!
А кіт допіро до нього підходить. Дивиться, хита головою.
«Ого! Як тепер в тебе наїжилася шия, набурився хвіст і почервоніли тобі очі».
Поволочився собі кіт геть. А пес відійшов та й потяг до лісу шукати вовка.

Жанр: Детские, Украинские сказки, Україномовні.

© Украинская студия хроникально-документальных фильмов, 1990.

Художник: Северин Ю..
Редактор: Русановский И..